Інга одружена вже десять років. У них із чоловіком двоє дітей. Квартира, машина. А ось дачу купувати не стали. Вона є у мами Інги. Невелика, проте дуже затишна. Три кімнати: вітальня, дві спальні, кухня-їдальня та санвузол. При фінансуванні Інги та чоловіка вона відремонтувала та облаштувала дачу. Вона завжди рада приймати у себе своїх дітей. І наперед готує список необхідних справ. Інга із сім’єю із задоволенням їдуть туди на вихідні та у відпустку.
Зять навіть пропонував зробити прибудову до будинку, але теща заперечила: — Більша площа, більші витрати на опалення. Хазяїн пан. Свекруха заперечила – зять наполягати не став. У маминої дачі є одна, але суттєва вада — якщо хто-небудь ходить, то це чують усі присутні в будинку. Незалежно від того, в якій кімнаті знаходяться. Ось через цей недолік і сталася неприємна розмова між матір’ю та донькою напередодні їхнього приїзду на дачу. — У мене з ранку безліч справ по дому. А ви спите до обіду. Мені доводиться мало не навшпиньках ходити, щоб не будити вас.
У вас один тиждень до приїзду до мене. Навчіться вставати о шостій ранку. І дітей привчіть. Ну кому, скажіть на милість, хочеться прокидатися ні світло, ні зоря у відпустці. Відпустка, на те й відпустка, щоби відсипатися. Інга задумалася, як бути? Чи не звернути увагу на ультиматум мами? Тоді вона, напевно, почне будити спеціально. Чи не їхати? Але вони так довго чекали на цю поїздку. Вони вирішили дотримуватися її правил, тому що не хотіли через таку дрібницю руйнувати теплі сімейні стосунки. Правда, їм стало nрикро, але що поробиш.