Мої батьки отримали квартиру від держави, приватизували її, у кожного була своя частка в цій квартирі. А коли вони вийшли на пенсію, то попросили мене і брата доnомогти з виnлатами. Брат відразу відмовив у доnомозі, сказав, що у нього сім’я, і так багато витрат, так що зайвих грошей немає. У мене теж чоловік і діти, але я батьків в біді не залишила, і вирішила, що буду одну частину своєї зарnлати переводити батькам кожен місяць. Так минав час, я відправляла гроші батькам, вони nлатили за квартиру. Пішли розмови про те, що може на мене варто квартиру переписати, тому що я за неї nлачу. Але я сказала батькам, що поки рано про це думати.
Вони ще молоді, так що про спадщину не варто зараз починати розмову. . Потім ми з чоловіком переїхали в сусіднє місто, до батьків я стала заїжджати рідше. І ось вирішили ми з донькою якось без попередження заїхати до моїх батьків в гості. Я приїжджаю, а двері мені відкриває брат. Виявляється, він там зі своєю сім’єю вже півроку живе. — Яне зрозуміла, що тут відбувається, де мама з татом? — Та все нормально, не переживай, не вигнав же я їх. Вони просто переїхали жити на дачу. — Як на дачу, чому, і що взагалі ти тут робиш?
З’ясувалося, що тесть з тещею мого брата попросили його з сім’єю з’їхати з квартири, в якій вони раніше жили, щоб почати її здавати в оренду. Їм нічого не залишалося робити, як переїхати до квартиру батьків. — Ось вони і сказали, що у тебе все одно є своя квартира з чоловіком, а у мене з моєю сім‘єю нічого немає, тому батьки переїхали на дачу жити, а цю квартиру на мене переписали. Я приїхала додому повністю занурена в свої думки. Як батьки могли так зі мною вчинити, чому мені нічого не сказали, навіть не попередили, що переїжджають? І виходить так, що я півроку відправляла гроші просто так.