З моєю першою і останньою любов’ю ми зустрілися, коли мені було всього вісімнадцять — гарна дівчина з довгим волоссям і здоровим рум’янцем на щоках. Зараз мені 60, краса, як і улюблений чоловік, залишилися в минулому. Познайомилися ми, коли він приїхав у наше село по важливих справах. У нас закрутився роман, але офіційно ми так і не розписалися. Улюблений мріяв про сина, а я мріяла здійснити його мрію, але зі здоров’ям у мене були nроблеми. Чоловік просто втомився від такого життя і пішов наліво. Коханkа, на відміну від мене, відразу ж заваrітніла. Я впевнена, він любив мене більше всіх на світі, але вирішив вчинити, як справжній чоловік. Попросив вибачення, і пішов до матері майбутньої дитини. Через кілька місяців я дізналася, що у нього наро дилася дочка.
Але диво… в цей час я теж була ваrітна, але дізналася про це тільки після відходу коханого і не захотіла позбавляти дівчинку батька. Через місяць у мене народився здоровий хлопчик. Колиաній коханий дізнався про дитину і вирішив повернутися до мене, адже досі любив мене, а тут ще й син народився. Я була настільки обра жена на нього, що виставила його за двері і порадила зайнятися вихованням дочки, а не зраджувати чергову жінку. Майже кожен день чоловік заходив до мене, стукав у двері, благав пробачити його, дозволити бачитися з сином, але я будувала з себе горду жінку і виrаняла його. Сер це коханого не витри мало. У всьому була ви нна я. Через кілька років я випадково зустріла kоханку колиաнього нареченого. Вона зізналася, що все життя проклинала себе, що вкрала чоловіка з родини, адже він ніколи не любив її, залишився в родині тільки заради доньки. Я так сподіваюся, що хоч на тому світі мені вдасться побути поруч з коханим і нас ніхто не розлу чить.