Вже півгодини як Єлизавета намагалася достукатися до чоловіка. Чоловік навіть не реагував на її роздуми та обурення. -Максим, скільки можна? Сміття вже тиждень чекає на тебе біля дверей. У тебе є совість?! Я прибираю, я готую, я мию, я збираю дітей до школи і роблю уроки, хоча б сміття можна виносити, так? У цьому будинку є хоч один чоловічий обов’язок чи ні? Я не можу все робити сама!
Я теж людина і втомлююся. Максе, ти чуєш мене хоч?! Чоловік не відводив погляду від телевізора. Сьогодні фінальний матч чемпіонату світу, йому не було жодної справи до сміття та обурення дружини, він був весь поглинений футболом. Єлизавета образилася, що чоловік навіть не слухає її та повторила питання: -Максим, ти чуєш мене чи ні? Максим лише роздратовано шикнув у її бік: -Жінко, замовчи, мені зараз зовсім не до твоїх побутових, ідіотських справ!
Лізі стало приkро, з тяжким зітханням вона пішла збиратися, щоб сама викинути сміття. Саме в цей момент у телевізора зник сигнал. Невже справедливість існує? Чоловік, чортихаючись, подався на балкон, щоб поправити антену. Коли дружина виходила з дому, вона сильно грюкнула дверима. Через несподіваний звук Максим втратив рівновагу і випав з балкона. Ліза дуже здивувалася, коли побачила чоловіка на асфальті біля будинку з купою подряпин. Благо, що живуть вони лише на другому поверсі, нічого страաного з ним не сталося, але після цього випадку він завжди виносить сміття.