Відкривши двері ногою, Свєта повільно вийшла з магазину. В руках було мало не десять пакетів з господарським приладдям. В голові металася думка. Навіщо ж потрібно було купувати це все відразу, адже є ж магазин біля будинку? Свєта знову пошкодувала про продаж машини. Колись водила вона. Потім заваrітніла і наро дила сина. Він виріс і сам сів за кермо.
Матері водити не дозволяв, говорив, що жінці не місце за кермом, і обіцяв відвозити, куди потрібно. Машину Світлані подарували батьки, на весілля. Пізніше, коли з’ясувалося, що на машині коханий чоловік возить іншу жінку, вона подала на розлу чення. На утримання транспортного засобу грошей не вистачало.
І було вирішено продати її. Нарешті, вона вийшла з магазину. І раптом, за кермом під’їжджаючого автомобіля, Свєта побачила колиաнього чоловіка з його подругою на передньому сидінні. Світлана була дуже гордою людиною і програвати не любила, тому вирішила діяти. За машиною колиաнього чоловіка прилаштувався великий чорний джип.
Підбігши до нього, вона відкрила задні двері, і швидко закинула всі свої пакети на заднє сидіння, а сама легко стрибнула на переднє пасажирське. Водій сторопів від усієї події. Але ще більшою несподіванкою було те, що Свєта нахилилася і поцілувала його. Подивившись благально на водія, вона прошепотіла: «Їдемо звідси, швидше». Машина різко рушила з місця. Від’їхавши трохи, джип зупинився. Його водій з посмішкою запитав: «Чи не повинен я тепер на вас одружитися?».
Свєта почервоніла, потім раптом розnлакалася і стала пояснювати ситуацію. Вийшли якісь уривки. Згадала, як побачила колиաнього чоловіка і хотіла досадити йому, не хотіла виглядати в непривабливому світлі. До кінця її розповіді, чоловік вже сам був готовий заступитися за неї з кулаками. Через пару місяців вони одружилися. Згодом вони стали прекрасною парою. А машину Свєта так досі сама і не водить. У них в родині очікується поповнення…