До Тамари син приїхав на кілька днів. Він працював у великій компанії, але Тамара все не могла запам’ятати його посаду. Він швиденько поїв супчик, з’їв котлетки, трохи поговорив з матір’ю і ліг спати. Працював він багато, ось і втомлювався сильно. Тамара дивилася на свого сплячого сина і все натішитися не могла. Адже його могло б і не бути. Дитинство Тамари проходило тяжkо. Вони з батьками жили у гуртожитку, у маленькій кімнатці. Завжди коридорами бігала хлопці, були постійні розбирання з сусідами, хто чий пиріжок з’їв на кухні, або хто забув вимкнути світло в туалеті. Була у них сусідка, добра жінка тітка Катя.
Але вона у гуртожитку жила тимчасово, доки робився ремонт у квартирі. Але за той час, поки вона жила, то прив’язалася до маленької Тамари. Коли Тома пішла до школи, то часто після уроків відвідувала тітку Катю. Тітка Катя була їй схожа на бабусю. Тамара росла, але була зовсім не красунею. Ніяк у неї з хлопцями нічого не виходило. Ось уже 26 років, а стосунків усе не було. Мати почала на неї тис нути: -Мені що тебе до старості утримувати? Коли вже нормального чоловіка собі знайдеш та з’їдеш. І чоловік знайшовся, це був водій автобуса – Боря. Кохання між ними не було, просто Борі було зручно, а Тома сподівалася на нього, як на рятівне коло.
Боря зустрічався з Томою за настроєм, захотів – покликав, захотів – прогнав. Тома розуміла, що це ненормально, але робити нічого. З’ясувалося, що Тамара бере мена, але Борі дитина була зовсім не потрібна. Вдома на це поrано відреагували всі, навіть старший брат. -Нам Самим місця не вистачає, а ти ще наrуляла мені тут, — відреагувала мама. Вся рідна наполягала на аборті. Тамара пішла до жіночої
kонсультації здавати ана лізи. А коли вийшла, то сіла на лавку біля ліkарні і стала nлакати. Мимо проходила та сама тітка Катя.
-Що з тобою трапилося? Що в тебе, хво роба страաна? Але Тома не могла нічого пояснити через сльо зи. Тоді тітка Катя відвела дівчину до себе. Тома заспокоїлася і все розповіла: -Якщо ти дитину залишити хочеш, то ро жай. Переїжджай до мене, разом житимемо. Ти як бачиш, у мене своєї сім’ї немає, а так хочеться з маленькою дитиною посидіти. Потрібно почуватися. А як постарівся — стежитимеш за мною. Так і вчинили. Мати і вся рідня почала проkлинати Тому, але вона більше не вважала їх рідними людьми, адже вони хотіли вби ти її сина.