Мені терміново потрібно було поїхати з молодшою дитиною в ліkарню, а старшу дочку, якій 5 років, ні з ким було залишити. Я подзвонила мамі і попросила її посидіти з онукою, поки я в ліkарні. Мама тут же приїхала, я викликала таксі і поїхала з молодшим. А коли я повернулася, то вдома мене чекав справжній сkандал. Мати стала мене
вичитувати як маленьку дівчинку, яка витратила гроші на шоколадки. — Це що таке? Я заходжу до вас в кімнату, дивлюся в шафі величезний пакет стоїть. — Мама, ти що лазила у нас по шафах, навіщо… — Що значить лазила, він був такий великий, як мені повз нього пройти? А я як раз на літо для дітей і для себе багато одягу замовила в Інтернеті. Ось і прийшла посилка, і у мене там все в одному пакеті було і одяг, і всі чеки. Мама, природно, все це побачила і гроші підрахувала. — Це де таке бачено, щоб жінка витрачала такі гроші на ганчірки?
Ти що забула, що у вас іпотека, твій чоловік працює з ранку до вечора, щоб тебе з дітьми утримувати, а ти так просто береш і його гроші на непотрібні речі спускаєш? — Мамо, вже жарко, потрібні були нові речі… — Так, а старі тобі навіщо? Можеш взяти щось перешити або підшити. — Я не швачка, Я не збираюся займатися рукоділлям, треба нове значить, куплю. Чоловік не проти. Мама пішла від нас не задоволена, навіть дверима грюкнула. А я відразу подзвонила своїй подрузі, щоб поскаржитися. Але вона прийняла зовсім іншу позицію. — Ти сама мати додому впустила. Якщо не хотіла, щоб вона твої речі побачила, потрібно було заздалегідь все прибрати або хоча б цінники заховати. Так що сама винна.